Человеку предшествует лес, а вслед за ним - пустыня.
Осіння пісня
Кружляє листя у танку шаленім,
Зриває буря вересневий цвіт.
Махнуло літо нам крилом зеленим,
Знялись співочі птахи у політ…
Замовк вже ліс і скрізь панує тиша,
І тепле сонце хмари затягли…
Пожовклі трави вітерець колише.
Колись вони шовковими були…
Заплаче дощ. І вмиє парк пустий…
Торкнеться ніч дрімаючого міста,
Впаде листок кленовий золотий…
І знову тиша…Це осіння пісня…