Тихо квітка струсить роси –

Срібні крапельки дзвінкі,

Чеше вітер віти-коси…

Ранки чарівні, п’янкі …

Заколише вітер хмари,

Заспіває у степах…

І розвіє щебет чари ,

Ранніх пташок у гаях…

Сонце зійде золотаве

У блакитних небесах …

І проміннячко яскраве

Сяятиме у містах…

Тихо котить води річка,

Стелиться ,як шовк, трава…

В’ється в лісі стежка-стрічка,

Оживають тут дива…

Все замовкне. Вечір прийде,

Зорі будуть мерехтіти ,

Із-за хмари місяць вийде …

Задля цього варто жити…