Человеку предшествует лес, а вслед за ним - пустыня.
Серпень.
Ох, серпень, серпень,
Серпик срібний
Об сіно сонячне сточив,
Упали теплі коси жнив
І виноград прозорий стерпнув.
Вітрив:» Що хочеш попроси»-
Мене минулу переверши,
Переклади на голоси
Останні промені й найперші.
На безголосся не зведись.
Твоїх левад волога влада
Остуджувала нас колись,
В ласкаві скирти місяць падав.
Ох, серпень! Рясно ти вродив
В ковшах євшан- трави жарини.
Коромислами чорних брів
Не розхлюпни з очей Вкраїни.